Загинув наш земляк- Герой Олександр Березовський зі Стрижавки
Ще одна сумна звістка в громаді. На фронті загинув Олександр Березовський зі Стрижавки.
Завтра, 31 грудня, о 12:45 вшануємо земляка живим коридором і проведемо в останню путь. Шикуємося від дому загиблого по вул. Ясній, 27. Далі – по вул. 40-річчя Перемоги до селищної ради. Прощальна церемонія відбудеться о 13:00 на головній площі Стрижавки.
Олександр Березовський – стрижавчанин, народився 13 квітня 1983 року. Навчався у Стрижавському ліцеї №1. Закінчив Вінницьке вище професійне училище №7 за спеціальністю «Кухар-кондитер». Згодом служив у армії. Працював у Вінницькій виправній колонії (№86). Останнім часом працював на Стрижавському кар’єрі.
Енергійний та завзятий, сповнений надій та планів, із загостреним почуттям відповідальності та справедливості – таким Олександра Березовського назавжди запам’ятають рідні, близькі та друзі. Дружина, мама, сестра ніколи не чули, що на фронті йому складно, холодно чи немає що їсти. Просили повертатися додому, та Олександр повторював: «Війна ще не закінчилася. І я буду тут, щоб вороги не були там, де ростуть мої діти».
Побратим Віталій згадує Олександра з глибокою вдячністю, адже він оберігав хлопців на полі бою. Був добрий і веселий, підбадьорював інших. «Дуже любив дітей. В останні дні життя розмовляв із донечкою Євою та пообіцяв їй особливий подарунок до Нового року. На жаль, не склалося…», – розповідає зі сльозами на обличчі дружина Віталіна. Напередодні новорічних свят діти зібрали 2 ящики солодощів і передали на передову.
Страшна війна забирає найкращих. Мужньому захисникові України було 40 років. «Боже, як важко хоронити своїх дітей, чиїхось батьків! Саша – мій син, бо вважав мене своїм батьком. Такого кращого друга і помічника у мене не було!», – у скорботі написав командир Володимир.
Олександр з 2014-го воював у зоні АТО більше 1,5 року. Був учасником бойових дій, нагороджений грамотами, медалями за службу. Одразу після повномасштабного вторгнення 25 лютого 2022 року пішов добровольцем до Збройних сил України. Був сержантом, командиром першого стрілецького взводу третьої стрілецької роти військової частини А7338. Мав позивний «Береза». Воював в Ізюмі, Куп’янську, Чорнобилі. Останні 6 місяців був на Харківському напрямку. 29 грудня загинув у північній частині від населеного пункту Стариця Харківської області під час виконання бойового завдання, отримавши вогнепальні осколкові поранення, несумісні з життям.
На Олександра вдома чекали дружина Віталіна, троє дітей – 19-річний Андрій, який зараз навчається у військовому училищі, 10-річний Данило і 6-річна Єва. Також мати Ольга Іванівна, сестра Валентина та племінниця Ірина.
Щиро співчуваємо родині загиблого і всім близьким, з якими розділяємо втрату. Світла й вічна пам’ять Герою!
