29 вересня - День пам’яті трагедії Бабиного Яру
29 вересня вшановуємо пам’ять жертв масових розстрілів цивільних та військовополонених, які здійснювали нацисти у Бабиному Ярі під час окупації Києва в 1941–1943 роках.
29-30 вересня 1941 року жертвами нацистської злочинної політики, спрямованої на знищення цілих національних чи суспільних груп, стали єврейські жителі Києва. За два дні тут розстріляли майже 34 тисячі київських євреїв. Це було одне з найбільших масових убивств цивільних, вчинене нацистами під час Другої світової війни. Згодом Бабин Яр став символом «Голокосту від куль».
Упродовж двох років німецької окупації маховик смерті, розгорнутий нацистами у Бабиному Ярі, забрав життя близько 100 тисяч людей – євреїв, ромів, полонених червоноармійців, пацієнтів психіатричної лікарні, цивільних заручників, українських націоналістів і радянських партизанів, в’язнів Сирецького концтабору.
Урочище Бабин Яр у місті Києві – можливо, найбільш жахливий, але далеко не єдиний символ Голокосту в Україні. Масові страти людей за національною, етнічною, расовою, культурною, релігійною та класовою ознаками проводилися тоталітарними режимами у минулому столітті на всій території України.
Попри те, що радянський режим замовчував або спотворював пам'ять про жертв, намагався фізично зруйнувати, замаскувати, забудувати місця злочинів, пам'ять про трагедію Бабиного Яру та звірства тоталітарних систем у інших місцях України, а також відважних українців, які рятували євреїв у роки Другої світової війни, завжди залишалася живою. Сьогодні Бабин Яр має слугувати світовій спільноті застереженням про небезпеку від ненависті, расизму, міжнаціональної ворожнечі, переслідування та знищення людей за етнічною, політичною, релігійною або іншими ознаками. Осмислюючи жахи Голокосту, інших численних злочинів тоталітарних режимів минулого століття, вшановуючи пам'ять жертв, мужність героїв, нескореність народів та самопожертву праведників, цивілізований світ проголосив гасло «ніколи знову».
Проте у ХХІ столітті геноцид знову прийшов на українську землю.
Сьогодні рашисти, наслідуючи нацистів, заявляють про «розв’язання українського питання» подібно до гітлерівського «розв’язання єврейського питання», а вигаданий у російській федерації «антифашизм» став прямою загрозою для євреїв у сучасній Україні. Російськими варварами були обстріляні єврейські цвинтарі, синагоги, навіть Бабин Яр. Жорстокі масові вбивства людей рашистами, вчинювані ними фізичні й моральні тортури, намагання спалити тіла, щоб приховати свої злочини, як свого часу, відчуваючи наближення поразки, робили нацисти. Відомості зі звільнених Бучі, Ізюма, Маріуполя та інших українських міст і сіл усе людство.
Світове співтовариство має пам’ятати: мир, безпека й рівновага Європі та світі можливі тільки після того, як Україна переможе у війні, а всіх рашистських злочинів буде належно покарано – так, як колись було покарано нацистських злочинців. Кожен наш співвітчизник, кожен сантиметр української землі, кожна зруйнована будівля і розбита пам’ятка будуть свідками у процесі над тоталітарним режимом, що сьогодні чинить терор на нашій землі.
Але не тоді, не зараз - нас не зламати.
Ми – вистоїмо, перемога буде за нами.
