Любов Зареченна із Медвідки відзначила славних 90
Голова Стрижавської громади Михайло Демченко разом зі старостою Лаврівського старостинського округу Яною Пушечніковою та начальницею відділу соціального захисту та соціального забезпечення Ольгою Тютюнник привітали та вручили пані Любові почесну грамоту.
Любов Зареченна народилася 5 липня 1934 року у селі Городище Літинського району. Закінчила 10 класів. Згадує, як після закінчення школи поїхала з дівчатами вступати до Львівського сільськогосподарського інституту, щоб учитися на агронома. «Склали екзамени і повернулися додому. Місцеві хлопці, які також вступали на лісництво, сказали, що нас викреслили зі списків. Ми думали, що приїдемо вже на навчання, але не склалося, – розповідає ювілярка. – Директор школи порадив ще раз спробувати, але в батьків не було коштів на дорогу. Коли я їздила на екзамени, то мама продала катуба на 25 літрів, це така діжка дерев'яна. А щоб вдруге їхати до Львова, то не було більше катуба, щоб продати. І я сказала дівчатам, що не маю можливості, тож пішла працювати».
Дівчиною пані Любов працювала на шосейній дорозі від вінницького пивзаводу до військової частини м. Калинівки. Робочі будні були важкі: розрівнювали дорогу не грейдером, а залізними граблями вручну. Була бригадиркою і завжди передовою. Коли вийшла заміж, то працювала рік ланковою, потім – на фермі, бо були малі діти. Поралася біля телят, доїла корів, годувала биків по 3,5-4 центнери. «Біля них було страшно ходити, але я не боялася. Дуже хотіла все робити спритно. У Вінниці була занесена на дошку пошани. Вже пішла на пенсію, то керівництво запрошувало назад на роботу. Ледачою не була, а працювала, тож мала нагороди як у колгоспі, так і в районі», – щиро ділиться пані Любов.
Усе життя Любов Яківна з чоловіком прожила у Медвідці, виховала сина й доньку. Тепер радіє чотирьом онукам та п’ятьом правнукам. «Буває, присяду на веранді, наплачуся, бо мої онуки воюють, а потім співаю, щоб було легше на душі», – каже ювілярка, бажаючи перемоги Україні та мирного неба.
Пишаємося вами, дорога пані Любове! Ви – гордість і натхнення нашої громади. Будьте здорові на всі наступні літа!
