На війні загинув Герой із Сосонки Олександр Бура
До нашої громади надійшла трагічна звістка. На фронті загинув наш земляк — Герой із Сосонки Олександр Бура.
У четвер, 20 лютого, о 09:30 просимо вшанувати пам’ять Олександра, створивши живий коридор, і провести його в останню путь. Шикуємося в Сосонці від початку села по вул. Андрія Трофимчука. Далі вулицями Миру, Садова, Вишнева і до будинку, де проживав загиблий (дачний масив «Десенка-Хімік», буд. 66).
О 10:00 протоієрей Василь відслужить заупокійну літургію в храмі Архістратига Михаїла (вул. Прибережна). Там і відбудеться церемонія прощання.
Олександр Бура народився 28 травня 1973 року у селі Дворище, що на Житомирщині. Навчався там у школі, потім закінчив Житомирський агротехнічний фаховий коледж. Після навчання пішов служити до армії у м. Вінниця. Саме тут, познайомився зі своєю майбутньою дружиною Майєю.
Сім'я Бурих переїхала до Стрижавської громади понад 15 років тому, придбали будиночок у селі Сосонка, там і будували своє сімейне гніздечко. Все своє життя Олександр працював друкарем флексографічного друку на підприємстві «Полімер» та ФОП «Палажченко». Колеги по роботі завжди цінували та поважали його, адже він був висококваліфікованим працівником, доброю та щирою людиною.
20 червня 2024 року був призваний на військову службу до лав ЗСУ. Майже пів року Олександр воював у гарячих точках на Харківському напрямку. Був стрільцем-зенітником 3-го ракетного взводу зенітної ракетно-артилерійської батареї військової частини А4962.
Олександр Бура загинув 11 лютого 2025 року від мінометного обстрілу під час виконанні бойового завдання поблизу населеного пункту Охримівка Чугуївського району Харківської області.
Наш земляк, захищаючи Україну, віддав найцінніше – своє життя. Рідні пригадують, він завжди казав, що піде на захист своєї держави та домівки. Разом із дружиною планували майбутнє. Обговорювали, як добудують свій будинок, який залишиться дітям.
Олександр був дуже начитаним та інтелігентним чоловіком, безмежно любив життя і музику, яка давала йому натхнення і супроводжувала в усіх справах. Він так любив своїх рідних, кохав дружину, душі не чув у дітях. Він пишався донечкою, котра закінчила школу з золотою медаллю та навчається у Вінницькому державному педагогічному університеті на факультеті іноземних мов.
На Героя вдома чекали: дружина Майя, син Андрій, донечка Марина та рідний брат Сергій.
Розділяємо біль втрати усією громадою. Щиро співчуваємо родині і близьким. Світла й вічна пам'ять Герою!
