Стрижавська громада втратила свого захисника — стрижавчанина Тараса Галкіна
У середу, 30 квітня, о 8:00 відбудеться заупокійна служба за Героєм у прощальній залі «Реквієм» (вул. Батозька, 12, м. Вінниця).
О 9:30 приходьте вшанувати Тараса живим коридором. Шикуємося від початку центрального мосту у Стрижавці до селищної ради. Там, на центральній площі, відбудеться церемонія прощання.
Тарас Галкін народився 2 серпня 1988 року у місті Вінниці. Все життя був вірний своїй Батьківщині та народові, як розповідають рідні. Після закінчення Вінницького технічного ліцею розпочав свою діяльність разом із батьком на авторинку. Більше 18-ти років проживав у Стрижавці.
Пані Наталія, мати Тараса, розповідає, що її син ще на початку війни хотів добровольцем приєднатися до АТО. Оскільки його батько перебував на фронті, а Тарас був єдиним сином у родині, військкомат відмовив йому згідно із відповідною постановою. Та це не зупинило хлопця. «Він пішов до РАЦСу, щоб змінити своє прізвище на моє дівоче — Галкіну. І таким чином 2015 року став добровольцем», — зі сльозами на очах згадує мама Героя.
Тоді, 2015 року, він підписав контракт та пішов боронити Україну до зони АТО. У 2017 році вступив до Академії сухопутних військ у Львові, де здобував військову освіту.
Його військовий шлях пролягав через найгарячіші точки — від Луганщини до Донеччини. На початку повномасштабного вторгнення Тарас добровольцем став до лав 35-ої бригади морської піхоти. За цей час отримав важку травму, контузію, довго лікувався, та не зламався духом.
27 квітня 2025 року перестало битися серце нашого земляка. Він помер у лікарні після тривалої боротьби з наслідками поранень і контузії, отриманих на фронті.
Тарас був прикладом незламності та глибокої відданості своїй країні, мав багато відзнак та нагород.
У загиблого Героя залишилися мати Наталія, батько Володимир, донечки — десятирічна Соломія та п’ятирічна Єва.
Щиро співчуваємо родині та близьким загиблого.
Вічна пам’ять, безмежна шана і слава Тарасу Галкіну.
