Загинув на війні житель із Бруслинівки Руслан Токар
Стрижавська громада знову втратила мужнього воїна. Загинув на війні житель Пеньківського старостинського округу Руслан Токар із Бруслинівки.
Сьогодні, 25 лютого, о 16:30 зустрічаємо Героя «на щиті» живим коридором у Підлісному (вул. А. Павлича, О. Вірка),
потім через Пеньківку о 16:45 (вул. Свободи, Грушевського),
далі — Бруслинівка о 17:00 (вул. Згарська, 5 — до будинку, де проживав захисник).
У четвер, 26 лютого, о 10:00 в центрі Бруслинівки (біля школи) відбудеться церемонія прощання.
Народився Руслан Токар 17 жовтня 1983 року в селі Бруслинівці. Навчався у місцевій школі, потім здобув середню освіту в Пеньківському ліцеї. Отримав кваліфікацію тракториста. Працював на цегельному заводі та на складах. Завжди допомагав людям, розповідають про Руслана рідні, був дуже добрим і щирим, любив рибалити, цінував прості радощі життя та родинне тепло.
Руслан був призваний на військову службу 10 квітня 2025 року. Старший солдат, старший стрілець-оператор стрілецького відділення стрілецького взводу стрілецької роти 3 батальйону територіальної оборони військової частини А7031. Нагороджений численними відзнаками та нагородами.
Мати каже, що син був найменшим у родині, дбайливо ставився до найрідніших. Був сімейною людиною, підтримував тісний зв’язок із домом і родиною.
Мати чекала, вірила, що її син живий. Вона молилася і надсилала йому повідомлення. Ніна Пилипівна згадує, що не дуже вміла користуватися смартфоном і казала синові: «Я не вмію писати повідомлення», а він відповідав: «Мамо, пишіть, я розберусь». Але відповіді більше не було.
Відданий військовій присязі, мужньо обороняючи Україну, її свободу і незалежність, Руслан загинув 14 лютого 2026 року в селі Будки Сумської області.
Удома на нього чекали мати Ніна Пилипівна, сестри Наталя та Оксана, брати Віктор та Іван, які також захищають нашу Батьківщину. До слова, мати захисника нагороджена орденом «Мати-героїня».
Світлий, щирий, добрий син своєї землі, Руслан назавжди залишиться в пам’яті односельців, побратимів і всіх, хто його знав. Його подвиг — це приклад мужності, відданості та любові до рідної землі. Ми схиляємо голови у глибокій скорботі та вдячності за його жертовність.
Щиро співчуваємо родині, усім близьким і друзям. Розділяємо ваш біль.
Світла й вічна пам’ять Герою!
